Завдан література укр.7 клас

   

Українська література

 7 клас

А.Дімаров. «Блакитна дитина». Автобіографічна повість.

Хвилинка теорії літератури.
1. Тема повісті – зображення вчинків, поведінки та способу життя п’ятикласника Толика, його багатого внутрішнього світу, бажання самоствердитися, обираючи при цьому не надто ефективні методи реалізації задуманого.
2. Ідея повісті – утвердження думки автора про те, що кожна дитина – оригінальний незбагненний світ зі своїми думками, переживаннями, світосприйняттям; засудження негативних вчинків, які принижують гідність людини.
3. Авторський відступ (позасюжетні елементи) у творі (виділений трьома зірочками- письменник веде мову від імені дітей свого покоління).
4. Художні деталі, підтекст, їх роль у розкритті характерів героїв (наприклад):
- «Я швиденько гашу цікавий вогник у очах (мені страх хочеться довідатись, як швидко бігла Параска Михайлівна!) і, набравши якомого строгішого вигляду, кажу: «Це – недобре!..» (Батько внутрішньо підтримує витівки сина, бо згадує себе у такому ж  віці, але змушений грати роль вимогливого батька).
- «Йди і постарайся хоч трохи бути схожим на тата, коли він був отаким, як ти! У бабусі, моєї старенької мами, при оцій фразі починають підозріло посіпуватися губи, а я опускаю очі: мені здається, що зараз у мене точнісінько такі вуха, як у сина, – ліхтарі ліхтарями». (Батькові соромно за вчинки та за ідеалізацію його особи).
-«Пліт був високий, та мені хотілося, щоб він виріс до неба. Щоб я ліз по ньому і ліз, ф йому не було кінця-краю...» (Внутрішній неспокій Толика).
5. Засоби гумору у повісті ( на уроках та поза уроками).

Домашнє завдання

Написати висловлювання за прочитаним твором

------------------------------------------------------

Українська література

 7 клас

О.Гаврош «Неймовірні пригоди Івана Сили». Повість про пригоди українського силача, який став чемпіоном Чехословаччини та Європи з кількох видів спорту, об’їздив півсвіту.



 Опрацювати теоретичний матеріал

Олександр Гаврош народився 26 березня 1971 року в Ужгороді. Закінчив факультет журналістики Львівського Національного університету імені Франка. Працює в закарпатських та всеукраїнських ЗМІ.  Член Асоціації українських письменників. Переможець «Коронації слова» 2007 року (ІІ місце) та лауреат 2008 року за п’єси «Ромео і Жасмин» і «В Парижі красне літо…». 

Автор поетичних збірок та публіцистичних книжок. А також дитячих повістей «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу» («Видавництво Старого Лева», 2007), «Пригоди тричі славного розбійника Пинті» («Видавництво Старого Лева», 2008). Остання стала лауреатом Всеукраїнського рейтингу «Книжка року-2008» як краще видання для школярів середнього та старшого віку. Твори друкувалися в часописах «Сучасність», «Київська Русь», «Ї», «Дніпро», антології «Біла книга кохання», альманахах «Джинсове покоління», «Корзо». Окремі твори перекладені білоруською, словацькою, польською, сербською мовами. Засновник і співголова журналістського клубу «НеТаємна вечеря». Автор багатьох творчих проектів. 

Лауреат журналістської премії імені Йосипа Терелі (2010 рік). Олександр Гаврош двічі ставав фіналістом конкурсу "Коронація  Слова" у номінації "П'єси". "Ромео і Жасмин" (ІІ премія 2007 року) з неабияким успіхом іде у трьох театрах – Київському студентському театрі "Вавилон", Одеському театрі юного глядача і Дніпропетровському державному музично-драматичному театрі імені Шевченка. 2008 року ввійшла до фіналу його п'єса "В Парижі красне літо".

Автор повістей для дітей: "Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу", "Пригоди тричі славного розбійника Пинті", "Галуна-Лалуна або Іван Сила на Острові Щастя".

2.Теорія літератури (повторення відомостей про пригодницький твір, повість)

Пригодницький твір – це твір, в якому зображені непередбачені, несподівані події, випадки (допомога в скрутну хвилину та ін..), що трапляються з героями під час подорожі, мандрівки і часто пов’язані з ризиком.

Літературознавці  називають твір гумористично-пригодницькою повістю.

Повість —слово для вас не нове, ви чули його на уроках з інших навчальних предметів. Що ж це за літературний жанр?(Відповіді учнів)

Повість — епічний жанр літератури, розповідний художній твір, у якому досить широко змальовано життя одного чи кількох героїв протягом досить тривалого або важливого за подіями часу.

3. Бесіда з учнями

- Діти, кого з відомих українських спортсменів ви знаєте?

- А на кого ви хотіли б бути схожими?

- А що для цього треба?

- А ви займаєтеся спортом? Якщо так, то яким саме?

- А якою, на вашу думку, має бути сильна людина?

Переглянути відео

Домашнє завдання

ЗНАТИ ЗМІСТ ПОВІСТІ, дочитати ...;

       ----------------------------------------------------------------------------------

 Українська література

 7 клас

ОЛЕКСАНДР ГАВРОШ. «НЕЙМОВІРНІ ПРИГОДИ ІВАНА СИЛИ». 

ІВАН СИЛА – УТІЛЕННЯ НЕПЕРЕМОЖНОГО ДУХУ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ, ЙОГО ДОБРОТИ Й ЩИРОСТІ.

Працюємо над текстом...

Тема: розповідь про пригоди простого хлопця із закарпатського села Білки, який, завдяки надзвичайній фізичній силі, а також силі духу і доброті, здобув собі славу найсильнішої людини світу, перемагав найвидатніших богатирів, разом із мандрівним цирком побував у багатьох країнах світу.

Ідея: уславлення непереможного духу українського народу, його доброти й щирості в особі Івана Сили.

Жанр: пригодницька повість.

Композиція повісті

Твір складається із  двох частин; 42 розділів, ще одного розділу, «… в якому нічого не залишається, як попрощатися» та післямови

Морально-етична проблематика твору: добро і зло, справжня дружба і любов, чесність і підступність.  

Сюжет

Головний герой книги – силач Іван Фірцак, який жив у ХХ столітті і зажив великої слави. Іван народився на Закарпатті у маленькому селі, і його історія починається з того, як він молодим хлопцем приїхав на заробітки до великого міста.           Обставини складаються так, що вантажник починає працювати у цирку і стає справжнім відкриттям свого часу. Він стає чемпіоном Чехословаччини та Європи з кількох видів спорту, мандрує світом, виступає навіть перед королевою Великої Британії, а згодом завойовує звання найсильнішої людини планети.            Іван – добряк, досить простий і неймовірно щирий. Він дуже сильний, але не користується своєю силою заради лихих справ, йому щиро шкода тих, кого він перемагає, силач не замиловується собою і прагне віднайти особисте щастя.
На верхівці своєї кар’єри Іван Сила полишає цирк, одружується і повертається у рідні гори.

Домашнє завдання переглянути кінофільм

За книжкою Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу» режисер Віктор Андрієнко створив фільм для дітей «Іван Сила», який на 43-му Міжнародному кінофестивалі «Молодість» у Києві було відзначено спеціальним дипломом «За найкраще режисерське рішення».

                 --------------------------------------------------------------------------------------------------------

Українська література

 7 клас

Іван Сила (Іван Фірцак) – утілення непереможного духу українського народу, його доброти й щирості

   ОПРАЦЮВАННЯ ОБРАЗУ ІВАНА СИЛИ

1.1.ПЛАН-ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕРОЯ.

1.1.1.     ІВАН СИЛА –

1.1.2.     ПОРТРЕТ ГЕРОЯ.

1.1.3.     РИСИ ХАРАКТЕРУ.

1.1.4.     ІВАН СИЛА – УТІЛЕННЯ ДОБРОТИ Й ЩИРОСТІ, НЕПЕРЕМОЖНОГО ДУХУ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ, ГІДНИЙ ЙОГО ПРЕДСТАВНИК.

1.2.                       ЦИТАТНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІВАНА.

            «ДВАДЦЯТИЛІТНІЙ ПАРУБІЙКО В СЕЛЯНСЬКОМУ ВБРАННІ…»

«ПОДВІЙНА НОРМА ЗА ПІВДНЯ ТРОХИ ЙОГО ВТОМИЛА».

«ТА ІВАН БУВ УПЕРТИЙ ВІД НАРОДЖЕННЯ. А ТОМУ МУЧИВСЯ, АЛЕ ЇВ, ЯК І ДОКТОР…»

«ШИРИНА ПЛЕЧЕЙ МАЙЖЕ 70 СМ.»

«МАЙЖЕ ЩОДНЯ ВІН ЗБІЛЬШУВАВ ВАГУ».

« ЗВИЧАЙНИЙ ВЕРХОВИНЕЦЬ, СЕЛЮК. ВАНТАЖИТЬ НА ВОКЗАЛІ, - ВИСТРУНЧИВСЯ МИКОЛАЙЧИК.- І ТАКЕ-ОТ ПЕРЕМОГЛО МАГДЕБУРУ!»

«ПРИ ЗГАДЦІ ПРО ЇХНЄ ЗНАЙОМСТВО В ІВАНА СТИСЛОСЯ СЕРЦЕ».

«ЩЕ РАЗ І ЩЕ РАЗ ХЛОПЕЦЬ У ДЕТАЛЯХ ПРИГАДУВАВ БІЙ З ВЕЛЕТОМ, РІДНІ ГОРИ, ДОМІВКУ І, ЗВИЧАЙНО, МАМИНІ ГАЛУШКИ. РАПТОМ ЙОМУ ЗГАДАЛОСЯ, ЯК ВІН НОСИВ НА СОБІ ДІТЕЙ З ЇХНЬОЇ ВУЛИЦІ. ТОДІ НА НЬОГО ЗАЛІЗАЛА КУПА МАЛЕЧІ, І ВІН НАГАДУВАВ ВЕДМЕЖА, ЯКЕ ОБЛІПИЛИ БДЖОЛИ».

1.3.                       ОБГОВОРЕННЯ ЗМІСТУ ТВОРУ ЗА ПИТАННЯМИ

- ЗА ЯКИХ ОБСТАВИН ПРОХОДИТЬ НАШЕ ПЕРШЕ ЗНАЙОМСТВО З ІВАНОМ СИЛОЮ?

Заповнення таблиці «Характеристика героїв повісті Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили»

Заповнення таблиці «Характеристика героїв повісті Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили»

Ім’я героя	Характеристика
Іван Сила
Вуйко Микульця
Міха Голий
Фікса
Миколайчик
Бенцик
Аделії Бухенбах
Пандорський
Мілка
Піня

Перегляньте відео

Ім’я героя	Характеристика
Іван Сила	наївний, але напрочуд сильний, добрий та справжній у почуттях і вчинках
Вуйко Микульця	розважливий
Міха Голий	справжній «фаховий» злодюжка, вірний друг
Фікса	злощасний агент
Миколайчик	недолугий капітан
Бенцик	слідчий
Аделії Бухенбах	власниця мандрівного цирку, користолюбна
Пандорський	імпозантний імпресаріо
Мілка	красуня, щира
Піня	злостивий та заздрісний карлик

Домашнє завдання Самоперевірка

https://vseosvita.ua/test/start/rgs726


                    ----------------------------------------------------------------------

Українська література

 7 клас

Власна історія з героєм твору "Неймовірні пригоди з Іваном Силою"

Згадаємо сюжет твору,переглянути відео

----------------------------------------------------

Українська література

 7 клас

О. ОЛЬЖИЧ. «ГОСПОДЬ БАГАТИЙ НАС БЛАГОСЛОВИВ»

Ознайомлення з біографією письменника.

Знайомимося із поезією

Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

За підручником прочитати поезію О.Ольжича

Дати відповіді на питання письмово:

1. З'ясуйте вплив родинного оточення на формування світогляду О.Ольжича.

2. Як відгукувалися сучасники про молодого поета?

3. Як героїчна смерть О.Ольжича позначилася на сприйнятті його віршів?

4. Як ви розумієте назву збірки “Вежі”? Що підкреслюється цією назвою?

5. Які мотиви домінували у ліриці О.Ольжича? Чим це зумовлено?

 Вивчити одну поезію на вибір

----------------------------------------------

Українська література

 7 клас

           О. Ольжич. «Захочеш — і будеш»

Українська історія багата на великі й героїчні моменти, але достатньо в ній і темних та болючих сторінок, що їх воліли б ми вирвати й не мати в цій великій книзі, з якої народ має вчитися славних і добрих діл. 

Складання психологічного портрета О. Ольжича.

(О. Ольжич — патріот, розумна, високоосвічена людина, мужній, оптимістичний, діяльний та ін.)

Завдання пошуково-дослідницького характеру.

Випишіть із тексту цитати, які найбільше сподобалися, визначте їхню роль у розкритті теми та ідей поезії.

Орієнтовна відповідь

Захочеш — і будеш. В людині, затям,
Лежить невідгадана сила.
Навчишся надать блискавичність думкам
І рішенням важкість каміння.

Людина має в собі невичерпні сили, про які вона навіть не здогадується. Безмежна її любов до батьківщини, мужність, з якою вона захищає свій край, готовність до самопожертви. Особливо це характерно для нашої багатостраждальної України, душі народу якої часто не збагнути іншим.

За бажанням

Складіть асоціативний ряд до слова «патріот».

Зразок

Патріот — Батьківщина, волонтер; людина, яка поважає традиції, історію, культуру; захисник, дім, любов...

Домашнє завдання створити хмарку тегів за творчістю О.Ольжича

                                

             -------------------------------------------------------------------------

Українська література

 7 клас

Олена Теліга. Вірш “Сучасникам” як моральний заповіт нащадкам. Ідея оптимізму і життєлюбства в художньому слові. “Радість”, “Пломінний день”

У нашій історії чимало яскравих жінок, але мало в кого така біографія. «Темно-бронзове волосся, відкрите обличчя… У полон погляду її зеленкуватих очей потрапляли навіть, здавалося б, невиліковно байдужі чоловіки»,— так згадували Олену Телігу її сучасники. Серце Українки з великої літери, тієї, кого називатимуть Божим перстом, зупиниться на тридцять шостому році. Похоронять без останньої сповіді, без труни. А відтак згадуватимуть як про ту, яка, разом із Лесею Українкою,— «найвизначніша жіноча постать в українській літературі».  Олена Теліга. Вірш “Сучасникам” як моральний заповіт нащадкам. Ідея оптимізму і життєлюбства в художньому слові. “Радість”, “Пломінний день””. Завдання, які ми ставимо на сьогоднішньому уроці:

Ознайомитися із життєписом О.Теліги,її патріотичною діяльністю;

 Олена Іванівна Теліга (Шовгенева) народилася 21 липня 1906 року під Москвою в родині інженера-гідротехніка професора Івана Шовгенева. Отримала чудове домашнє виховання й освіту, знала німецьку, французьку, російську мови. Багато читала і постійно спілкувалася з висококультурними людьми. Української мови вона не знала й не вивчала.

У 1918 році Шовгеневи переїхали до Києва, де Олениного батька призначили міністром Української Народної Республіки. Вона в цей час навчалась у Жіночій приватній гімназії Дучинської. Утім скоро безтурботне дитинство дівчини закінчилося. Через політичний стан у державі батько мусив емігрувати. Родина залишилася без засобів для існування і відчула всі негаразди громадянської війни: зміну влади, бої на вулицях, голод, холод, арешти, розстріли.

У 1922 році сім’я переїхала у чеське містечко Подєбради до батька, який працював ректором Української господарської академії (УГА). Саме тут Олена потрапила в українське середовище, активно включилась у життя української громади, полюбила мову й літературу, відчула себе українкою:

«Я почала, як Ілля Муромець, що тридцять три роки не говорив, розмовляти лише українською мовою. На велике здивування усіх моїх знайомих».

У 1923 році юна патріотка вступила до Українського вищого педагогічного інституту імені Михайла Драгоманова у Празі на підвідділ української мови та літератури історико-літературного відділу. Випадкове знайомство зі студентом Української господарської академії кубанським козаком Михайлом Телігою перейшло у щиру дружбу, світле почуття. Невдовзі вони одружились, і не розлучалися до кінця.

Молода Олена почала писати вірші, публіцистичні статті українською мовою (російською писала ще з дитячих років). Твори друкували в періодичних виданнях. Поетеса була постійною учасницею літературних зібрань і заходів, що відбувались у празькій українській громаді. Поступово сформувалося коло митців, близьких за духом і переконаннями: подружжя Теліг, Леонід Мосендз, Юрій Липа, Євген Маланюк, Юрій Дараган, Олег Ольжич, Оксана Лятуринська та інші, кого пізніше називатимуть Празькою школою.

У 1929-1939 роках Теліги жили й працювали у Варшаві, де Олена почала активно співпрацювати з журналом «Вісник», редактором якого був відомий націоналіст Дмитро Донцов. Саме він відіграв важливу роль у формуванні патріотичного світогляду Олени Теліги.

Наприкінці 1939 року письменниця з чоловіком переїхали до Кракова, де вона зустрілася з давнім знайомим Олегом Ольжичем, членом Організації українських націоналістів (ОУН). Це визначило її подальшу долю - вона почала активну роботу, зосереджену на культурній діяльності ОУН, очолювала літературно-мистецьке товариство «Зарево», писала реферати з питань української культури.

 Тоді Україну охопила війна. Олена Теліга вважала, що в цей жорстокий час їй треба бути на батьківщині. І вона приїхала. Мета була одна - об’єднати культурні сили України. У Києві вона створила «Спілку письменників», заснувала і редагувала журнал «Літаври» - літературно-мистецький додаток до газети «Українське слово». Така активність ОУН у столиці не подобалася німецькій окупаційній владі, почались арешти. В Олени Теліги була можливість емігрувати, але вона відмовилася. Це був її свідомий вибір, її шлях, який вона гідно пройшла до останнього подиху. Поруч із нею весь час був її Михайло.

У київському гестапо Олена Теліга перебувала в камері № 34. На сірому в’язничному мурі залишила вона свій останній автограф: малюнок тризуба і напис - «Тут сиділа і звідси йде на розстріл Олена Теліга».

21 лютого 1942 року українську письменницю-патріотку було розстріляно в Бабиному Яру разом із чоловіком та соратниками.

Нині установлена меморіальна дошка розстріляним у Бабиному Яру оунівцям з написом:

1941-1943 рр. в окупованому Києві у боротьбі за Незалежну Українську Державу поліг 621 учасник антинацистського підпілля Організації Українських Націоналістів.

Бабин Яр став їм братською могилою.

За своє досить коротке життя Олена Теліга не встигла видати жодної власної збірки, всі вони вийшли після її смерті: «На чужині» (1947), «Олена Теліга» (1977), «Дороговказ. Поезії О. Теліги та О. Ольжича» (1994), «О краю мій» (1999). Більша частина її віршів, на жаль, загубилася.

Для поезій письменниці характерна вишуканість у тематиці, настроях; відбиття української духовності, волі до життя, правди, краси; звернення до історичних тем і мотивів.

Ліричний герой поетеси - неординарна особистість, яка має мету в житті й прагне її досягти.

Десятки років ми нічого не знали про величну постать Олени Теліги. Поетеса виринула із забуття лише через 50 років після загибелі, коли в Києві у лютому 1992 року в Бабиному Яру було встановлено пам’ятний хрест на її честь, а вулицю, що пролягає поряд, назвали її іменем.

Домашнє завдання

1) Дати відповіді на запитання 

- Як ви вважаєте, що змусило О.Телігу звернутися до сучасників? 

- Чи можна назвати цей вірш зверненням, закликом? 

- Визначте тему поезії.

- Якими рядками висловлено ідею твору? 

- Проти чого виступає О. Теліга цією поезією? 

- Як О.Теліга передає у творі свою зневагу до ворогів рідного краю? 

-Якими традиційними в нашому фольклорі та художній літературі образами послуговується авторка? Що вони символізують?

- Схарактеризуйте образ ліричної героїні. 

-Над чим змушує замислитися О.Теліга читача поезії «Сучасникам»?

-Яке враження у вас склалося від поезії?

-Який настрій створює вірш? 

-Які роздуми навіює? 

2).Завдання пошуково-дослідницького характеру.

Визначте художні особливості вірша О. Теліги «Пломінний день».

Орієнтовна відповідь

Тема	Доля України, нації
Ідея	Автор закликає до боротьби заради високої мети
Вид лірики Громадянська
Художні засоби
епітети	День прозорий
порівняння	«Мерехтить, як пломінь»
метафори	«Бо душа моя сьогодні грає І рушає на шляхи великі».
риторичні окличні речення	«І тому росте, росте прокляття!»

2) Вивчити напам’ять поезію О.Теліги ( 1 на вибір).

3) Зробити ідейно-художній аналіз поезії “Сучасникам”