Буктрейлер за твором

 

Що читати

Маленький хлопчик Чарлі Бакет живе у бідності. Мешкає він разом зі свою сім'єю (мамою, татом, двома бабусями та двома дідусями) у маленькій дерев'яній хатинці на краю великого міста. Йому раз на рік — на день народження — дарують єдиний дарунок — маленький шоколадний батончик.

У цьому ж самому місті живе ексцентричний виробник шоколаду Віллі Вонка, який закрив свою фабрику для сторонніх очей 

Дія роману розгортається наприкінці XIX століття. Немолоді вже брат із сестрою, Метью й Марілла Катберти живуть на фермі Зелені Дахи в селі Ейвонлі на острові Принца Едуарда, вирішують взяти із сирітського притулку в Новій Шотландії хлопця, котрий міг би допомагати їм у господарстві на фермі.

Зелені дахи, будинок розташований в Кавендіші

Але через непорозуміння під їх дах потрапляє не хлопчик, а руденька худорлява дівчинка одинадцяти років на ім'я Енн Ширлі. Розумна, жива Енн жадає бути всім у радість, вона дуже балакуча, але в той же час їй не подобаються власне ім'я, бліде обличчя, всіяне веснянками, і руді кіски. Нові батьки навсправжки беруться за її виховання. Разом з тим дівчинка росте, але в ній як і раніше залишаються її дитяча безпосередність і прямота.

В основу роману «Енн із Зелених Дахів» (1905) покладено дитячі спогади письменниці. У 1908 році книга вийшла у США. Успіх її був миттєвим і нечуваним. Марк Твен назвав руденьку героїню Монтгомері «найбільш зворушливою й чарівною дитиною художньої літератури із часів безсмертної Аліси».

   

                         

Турюн Ліан «Аліса Андерсен на лаві запасних» (Переклад з норвезької – Наталя Іліщук, ілюстраторка – Наталка Гайда)

Аліса Андерсен не така, як більшість її однолітків. Вона любить роздумувати і вести довгі розмови наодинці з собою. Їй не подобається галас, надмірна увага і вискочки. Вона тихо говорить і соромиться. А ще її часто сковує страх.

Наближається закінчення навчального року, яке Аліса Андерсен зовсім не чекає так, як інші. А все через те, що останній дзвоник означає і шкільну виставу. Добре, що Алісі принаймні дісталася роль без слів. Про те, що вона є запасною на головну роль принцеси у виставі, Аліса й не думає. Адже дівчинка, яка грає принцесу, ніколи не хворіє! Аж поки випадково не падає і не робить собі шкоду. Тож Алісі доводиться вступати замість неї і опинитися у своєму найжахливішому страшному сні.

          

За газетою «The Daily Telegraph» у світі існує 110 книг

За версією однієї з найпопулярніших британських газет «The Daily Telegraph» на світі існує 110 книг, які кожен поважаючий себе джентльмен або леді повинні прочитати, щоб уславитися освіченою людиною, здатним вести невимушену світську бесіду з королевою Великобританії.

Можливо, більшості читачів ніколи не доведеться мати щастя особистої бесіди з королевою, але ось ці прочитані книги, безумовно, залишаться у вас в пам’яті.

• Класика.

Гомер. «Іліада» і «Одіссея»

Ентоні Троллоп. «Барсетшірскіе хроніки»

Джейн Остін. «Гордість і упередження»

Джонатан Свіфт. «Пригоди Гуллівера»

Шарлотта Бронте. «Джен Ейр»

Лев Толстой. «Війна і мир»

Чарльз Діккенс. «Девід Копперфільд»

Вільям Теккерей. «Ярмарок марнославства»

Гюстав Флобер. «Мадам Боварі»

Джордж Еліот. «Міддлмарч»

• Поезія.

Вільям Шекспір. Сонети

Данте Аліг’єрі. «Божественна комедія»

Джеффрі Чосер. «Кентерберійські оповідання»

Вільям Вордсворт. «Прелюдія»

Джон Кітс. Оди

Томас Еліот. «Безплідні землі»

Джон Мільтон. «Втрачений рай»

Вільям Блейк. «Пісні невинності» і «Пісні досвіду»

Вільям Батлер Йейтс. Вибране

Тед Хьюз. Вибране

• Белетристика.

Генрі Джеймс. «Жіночий портрет»

Марсель Пруст. «У пошуках втраченого часу»

Джеймс Джойс. «Улісс»

Ернест Хемінгуей. «По кому дзвонить дзвін»

Івлін Во. «Озброєні люди», «Офіцери і джентльмени» і «Беззастережна капітуляція»

Мюріел Спарк. «Балада про передмістя»

Джон Апдайк. Серія романів про «Кролика»

Габріель Гарсія Маркес. «Сто років самотності»

Тоні Моррісон. «Улюблениця»

Філіп Рот. «Заплямована репутація»

• Романтична література.

Дафна дю Морье. «Ребекка»

Томас Мелорі. «Смерть короля Артура»

Шодерло де Лакло. «Небезпечні зв’язки»

Роберт Грейвз. «Я, Клавдій»

Мері Рено. Трилогія про Олександра Македонського

Патрік О’Брайен. «Шкіпер і командир», «Хазяїн морів», «Командир і штурман»

Маргарет Мітчелл. «Віднесені вітром»

Борис Пастернак. «Доктор Живаго»

Томас Харді. «Тесс з роду д’Ебервіллей»

Джин Плейд (Елеонор Вікторія Хібберт). Плантагенети

• Дитяча література.

Артур Ренсом. «Ластівки і Амазонки»

Клайв Стейплс Льюїс. «Лев, чаклунка і платтяна шафа»

Джон Толкієн. «Володар кілець»

Філіп Пулман. «Темні початки»

Жан де Брюнофф. «Бабар»

Едіт Несбіт. «Діти залізниці»

Алан Александр Мілн. «Вінні-Пух і всі-всі-всі»

Джоан К. Роулінг. Гаррі Поттер

Кеннет Грем. «Вітер у вербах»

Роберт Льюїс Стівенсон. «Острів скарбів»

• Фантастика.

Мері Шеллі. «Франкенштейн»

Жюль Верн. «20 тисяч льє під водою»

Герберт Уеллс. «Машина часу»

Олдос Хакслі. «О дивний новий світ»

Джордж Оруелл. «1984»

Джон Уіндема. «День тріффідов»

Айзек Азімов. «Підстава»

Артур Кларк. «Космічна Одіссея 2001»

Філіп Дік. «Чи мріють андроїди про електроовець?»

Вільям Гібсон. «Нейромантік»

• Детективи.

Патрісія Хайсміт. «Талановитий містер Ріплі»

Дешіл Хеммет. «Мальтійський сокіл»

Сер Артур Конан Дойл. Пригоди Шерлока Холмса.

Реймонд Чандлер. «Глибокий сон»

Джон ле Карре. «Лудильник, точильник, швець, шпигун»

Томас Харріс. «Червоний дракон»

Агата Крісті. «Вбивство в Східному експресі»

Едгар Аллан По. «Вбивства на вулиці Морг»

Уілкі Коллінз. «Жінка в білому»

Елмор Леонард. «Наповал»

• Книги, що змінили світ.

Карл Маркс. «Капітал»

Том Пейн. «Права людини»

Жан-Жак Руссо. «Суспільний договір»

Алексіс Токвіль. «Демократія в Америці»

Карл фон Клаузевіц. «Про війну»

Нікколо Макіавеллі. «Государ»

Томас Гоббс. «Левіафан»

Зигмунд Фрейд. «Тлумачення сновидінь»

Чарльз Дарвін. «Походження видів …»

Дені Дідро. Енциклопедія

• Книги, які змінили вас.

Роберт Пірсиг. «Дзен і мистецтво догляду за мотоциклом»

Річард Бах. «Чайка на ім’я Джонатан Лівінгстон»

Дуглас Адамс. «Путівник по Галактиці для подорожуючих автостопом»

Малкольм Гладуелл. «Переломний момент»

Наомі Вульф. «Міф про красу»

Делія Сміт. Вегетаріанська колекція

Пітер Мейл. «Рік у Провансі»

Дейв Пельцер. “Дитина, про який говорили« воно »

Лінн Трас. «Стратити не можна помилувати. Безкомпромісний підхід до пунктуації»

Бен Шотт. «Оригінальна всячина Шотта»

• Історія.

Едуард Гіббон. «Занепад і руйнування Римської імперії».

Уїнстон Черчілль. «Історія народів, які розмовляють англійською мовою»

Стівен Рансімен. «Історія хрестових походів»

Геродот. «Історія»

Фукідід. «Історія Пелопоннеської війни»

Томас Лоуренс. «Сім стовпів мудрості»

Англо-саксонські хроніки.

Орландо Файджес. «Трагедія народу»

Симон Шама. «Громадяни: хроніка Французької революції»

Дж.П.Тейлор. «Друга світова війна»

«Ліки від меланхолії», Рей Бредбері

«Ліки від меланхолії», Рей Бредбері

Всім відомо, що Бредбері – не просто письменник, а трохи чарівник, з-під руки якого вийшло багато гарних, трохи магічних, захоплюючих оповідань. «Запах сарсапарелі», «Були вони самгляві та золотоокі», «Все літо в один день», «Подарунок», «Чудовий костюм кольору вершкового морозива» та інші історії увійшли до збірки «Ліки від меланхолії».

«Коли все втрачено, залишається надія», – стверджує герой одного з оповідань Рея Бредбері. І ці слова могли б стати епіграфом до всієї збірки «Ліки від меланхолії», на сторінках якої завжди знайдеться місце для сумних посмішок і добрих чудес, тріумфу і тривоги, печалі і нескінченної жаги до життя.

ДУМА ПРО МАРУСЮ БОГУСЛАВКУ

ДУМА ПРО МАРУСЮ БОГУСЛАВКУ      

           Що на Чорному морі, 

           На камені біленькому, 

           Там стояла темниця кам'яная. 

           Що у тій-то темниці пробувало сімсот козаків, 

           Бідних невольників. 

           То вони тридцять літ у неволі пробувають, 

           Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видають. 

           То до їх дівка-бранка, 

           Маруся, попівна Богуславка, 

           Приходжає, 

           Словами промовляє: 

           «Гей, козаки, 

           Ви, біднії невольники! 

           Угадайте, що в нашій землі християнській за день 

           тепера?» 

             

           Що тоді бідні невольники зачували, 

           Дівку-бранку, 

           Марусю, попівну Богуславку, 

           По річах познавали, 

           Словами промовляли: 

           «Гей, дівко-бранко, 

           Марусю, попівно Богуславко! 

           Почім ми можем знати, 

           Що в нашій землі християнській за день тепера?

           Що тридцять літ у неволі пробуваєм, 

           Божого світу, сонця праведного у вічі собі не видаєм, 

           То ми не можемо знати, 

           Що в нашій землі християнській за день тепера». 

           

           Тоді дівка-бранка, 

           Маруся, попівна Богуславка, 

           Теє зачуває, 

           До козаків словами промовляє: 

           «Ой, козаки, 

           Ви, біднії невольники! 

           Що сьогодні у нашій землі християнській великодная субота, 

           А завтра святий празник, роковий день великдень». 

           

           То тоді ті козаки теє зачували, 

           Білим лицем до сирої землі припадали, 

           Дівку бранку, 

           Марусю, попівну Богуславку, 

           Кляли-проклинали: 

           «Та бодай ти, дівко-бранко, 

           Марусю, попівно Богуславко, 

           Щастя й долі собі не мала, Я 

           Як ти нам святий празник, роковий день великдень 

           сказала!» 

           

           То тоді дівка-бранка, 

           Маруся, попівна Богуславка, 

           Теє зачувала. 

           Словами промовляла: 

           «0й, козаки, 

           Ви, біднії невольникиі 

           Та не лайте мене, не проклинайте, 

           Бо як буде наш пан турецький до мечеті від'їжджати, 

           То буде мені, дівці-бранці, 

           Марусі, попівні Богуславці, 

           На руки ключі віддавати; 

           То буду я до темниці приходжати, 

           Темницю відмикати, 

           Вас всіх, бідних невольників, на волю випускати». 

         

           То на святий празник, роковий день великдень, 

           Став пан турецький до мечеті від'їжджати, 

           Став дівці-бранці, 

           Марусі, попівні Богуславці, 

           На руки ключі віддавати. 

       

           Тоді дівка-бранка, 

           Маруся, попівна Богуславка, 

           Добре дбає,— 

           До темниці приходжає, 

           Темницю відмикає, 

           Всіх козаків, 

           Бідних невольників, 

           На волю випускає 

           І словами промовляє: 

           «Ой, козаки, 

           Ви, біднії невольники! 

           Кажу я вам, добре дбайте, 

           В городи християнські утікайте, 

           Тільки, прошу я вас, одного города Богуслава 

           не минайте, 

           Моєму батьку й матері знати давайте: 

           Та нехай мій батько добре дбає, 

           Грунтів, великих маєтків нехай не збуває, 

           Великих скарбів не збирає, 

           Та нехай мене, дівки-бранки, 

           Марусі, попівни Богуславки, 

           3 неволі не викупає, 

           Бо вже я потурчилась, побусурменилась 

           Для роскоші турецької, 

           Для лакомства нещасного!» 

           Ой визволи, може, нас, всіх бідних невольників 

           3 тяжкої неволі, 

           3 віри бусурменської, 

           На ясні зорі, 

           На тихі води, 

           У край веселий, 

           У мир хрещений! 

           Вислухай, боже, у просьбах щирих, 

           У нещасних молитвах 

           Нас, бідних невольників!

  

Грецька міфологія.Визначення міфу й міфології. Періодизація міфології.Специфіка архаїчної міфології.Сюжети, образи й цикли олімпійської міфології.Міфологія пізнього героїзму.Післякласична міфологія (самозаперечення міфології).

Гомерівський епос.Історична основа й час створення гомерівських поем. Шліман і Троя.Міфологічна основа й сюжет гомерівських поем.Моральна проблематика гомерівських поем.Своєрідність епічного світогляду й стилю.Гомерівське питання й основні теорії походження поем.