Я вважаю, що школа – це своєрідний Всесвіт зі своїми законами, правилами. Ми, вчителі, частинка цього Всесвіту
Завжди цікаво
-
Урок позакласного читання Тема: О.С.Пушкін «Казка про мертву царівну та сімох богатирів» Вона була написана поетом у 1833 році, коли йог...
середа, 19 жовтня 2016 р.
Інтернет - це ... Пандемія...
Думи
Думи. Аналіз твору «Дума про Марусю Богуславку»
Думи — великі пісенно-розповідні твори переважно героїчного змісту про важливі історичні події (найчастіше про боротьбу українського народу проти іноземних загарбників). Близькі до історичних пісень і билин за тематикою, але пісня виконується співом, дума і билина - речитативом (проказуванням) під супровід кобзи, бандури чи ліри. Дума, на відміну від пісні, має нерівноскладові рядки, переважно дієслівне римування; більша за обсягом.
Думи з'явилися приблизно у XV ст. - у час виникнення козацтва. У думах народ створив образи мужніх, благородних і сильних духом героїв, які заради своєї свободи готові йти на смерть. У багатьох випадках думи створювалися після якихось важливих подій. Виконавці народних дум - кобзарі та лірники, які ходили містами і селами, співали думи під акомпанемент своїх інструментів. Самі вони називали думи «козацькими піснями», «поважними піснями».
Тематика народних дум:
- страждання невільників у турецькій неволі («Невольницький плач»);
- втеча невольників у рідний край («Маруся Богуславка», «Про втечу трьох братів з Азова, з турецької неволі»);
- прославляння воїнів-козаків - вірних захисників рідного краю, борців проти турецько-татарських загарбників(« Думапро козакаГолоту »,« Дума про Самійла Кішку »);
- прославляння героїв національно-визвольної боротьби українського народу проти польсько-шляхетського поневолення («Іван Богун», «Хмельницький і Барабаш», «Корсунська перемога») тощо;
- порушення проблем моралі, людських взаємин (соціально-побутові) («Бідна вдова і три сини», «Дума про сестру і брата», «Прощання козака з родиною» та ін.).
Структура думи:
• заспів (зачин, «заплачка»);
• основна розповідь;
• закінчення («славословіє»).
Дума ділиться на інтонаційно-смислові тиради.
(Тирада - мовний період обсягом від двох до восьми рядків, об'єднаних римою.)
Урочистий, піднесений стиль дум посилюється прийомом ретардації.
(Ретардація - уповільнення розповіді, що забезпечується частими повторами цілих фраз.)
Відомі українські кобзарі: Остап Вересай, Михайло Кравченко, Іван Крюковський, Андрій Шут, Іван Стрічка та ін.
Науковий термін «дума» вперше запровадив Михайло Максимович у першій половині XIX ст. Перші публікації дум здійснили М. Цертелев, П. Лукашевич, А. Метлинський, П. Куліш, М. Максимович.
«Дума про Марусю Богуславку» Перлиною українського народного епосу є « Дума про Марусю Богуславку». У думі розповідається, як у турецькій неволі уже тридцять літ перебуває сімсот козаків. Одного разу до ув'язнених прийшла «дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка» і запитала, чи не знають вони, який сьогодні день «в землі християнській». Невольники, які тридцять літ «Божого світу, сонця праведного» не бачили, звісно, знати не могли. Тоді Маруся повідомила, що «завтра святий празник, роковий день великдень». Вона просила козаків не лаяти, не проклинати її за те, що нагадала про празник. Маруся сказала, що «як буде пан турецький до мечеті від'їжджати», то віддасть їй ключі, от тоді вона й визволить невільників. У святу неділю Маруся Богуславка визволяла невольників, але з ними не тікала, а просила передати її батькам, щоб вони не збирали великих скарбів на викуп доньки, бо вона «вже потурчилась, побусурменилась для розкоші турецької, для лакомства нещасного!»
Маруся Богуславка - це не історична особа, а узагальнений образ жінки-полонянки, яка, потрапивши в турецьку неволю і ставши дружиною турецького султана, не забуває рідної землі і намагається хоч щось корисне зробити для неї.
Тема: розповідь про те, як українська дівчина, яка стала дружиною турецького султана, допомагає своїм полоненим землякам повернутися до рідної землі.
Ідея: засудження поневолення, страждань, яких зазнали українці під час нападу турків, віра у щасливе вільне життя.
Художні особливості думи
Епітети: «білий камень», «бідні невільники», «святий день», «тяжка неволя», «розкіш турецька», «лакомство нещасне», «тихі води»
Метафора: «сльозами проливали»
Повтори: «...стояла темниця кам'яная»; «...козаки, ви, бідні невольники»; «Словами промовляли, Сльозами проливали»; «...дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка».
Риторичні оклики: «Козаки, ви, бідні невільники!», «Гей. Козаки, ви, бідні невільники!», «Як ти нам святий Великдень і сказала!», «Тільки города Богуслава не минайте!», «...Между мир хрещений!», «Пошли, Боже, на многая літа І до конця віка!».
Риторичне запитання: «Чи ви знаєте, Що в нашій землі Та й день затепера?»
Дума «Буря на Чорному морі» має простий сюжет на тему традиційних народних моральних норм, християнської моралі. У заспіві ясний сокіл, що навіює співчутливий настрій, жалібно квилить, сидячи на білому камені й поглядаючи на море. На початку зображено лихе знамення — затемнення сонця: «Половина місяця у тьму уступило».Героїв твору — братів — покарано за гріхи, які вони вчинили вдома: не взяли батьківського благословення, не шанували брата й сестру, не хрестилися, не скидали шапок, ідучи повз церкву, старим людям грубіянили тощо. Дума прославляє сімейно-родинні зв'язки, які наділені тут майже містичною силою, пропагує ідею святості сімейних родинних взаємин.
Антична література
Тема.
Антична література — вихідна основа європейських літератур
Мета: з'ясувати, чому необхідно вивчати античну літературу; повідомити,
коли, де, якими народами створювалася антична література; зробити висновки про
причини її популярності; розвивати логічне мислення, увагу; виховувати
зацікавленість до вивчення давніх літератур.
Обладнання: портрети Гомера, Есхіла, Овідія, зображення архітектурних та
скульптурних пам'яток античності.
ХІД УРОКУ
I. МНДУ
1. Одного разу О. Пушкін, зустрівши М. Гнєдича, який перекладав «Іліаду»
Гомера і, захоплений цією справою, зовсім не з'являвся на людях, був дуже
здивований змінами, що сталися з поетом-перекладачем. Помічені ним зміни Пушкін
охарактеризував такими словами: «Ви змужніли у храмі Гомеровім». Але ж Гнєдич
нікуди не їздив, і храмів Гомерових не існує! Що ж мав на увазі великий поет?
Храм Гомерів — це поема «Іліада», дух якої
пронизаний громадянською доблестю давніх греків, їхньою мужністю та
патріотизмом. Пушкін хотів сказати, що, навіть перекладаючи таку книгу, людина
зазнає змін на краще, оскільки відчуває на собі вплив цієї геніальної поеми.
II. Оголошення теми та мети уроку
III. Сприймання та засвоєння навчального матеріалу
1. Антична література- це колиска європейської літератури
Неможливо переоцінити величезний вплив
античної літератури на людство, яке й досі вважає все, створене у ті часи,
найкращим.
Все, що нас оточує, впливає на нас постійно й
непомітно. Але чи багато навкруги нас того, що ми б назвали найталановитішим,
найгеніальнішим, найдосконалішим? На жаль, ні.
А сьогодні ми маємо можливість доторкнутися до
культури, яка вважається гармонійною і досконалою, а отже, можемо й самі стати
більш освіченими, більш досконалими.
Антична література, разом з античним образотворчим мистецтвом, пережила віки. Тому й давньогрецькі епічні поеми, й лірика, й грецька драма, й твори найвидатніших римських поетів і досі сприймаються нами як естетично значимі художні твори, а не тільки як історичні документи далекого минулого. Мандруючи цим дивним, захоплюючим світом, світом античної літератури, кожне покоління робить для себе все нові відкриття.
2.
Робота над темою уроку
1)
Що таке антична література?
Започаткували античну літературу греки, згодом їхні традиції підхопили римляни. Хронологічно антична література охоплює приблизно VIII ст. до н.е. - V ст. н.е., тобто понад тисячоліття. Протягом цього періоду в житті суспільства відбувалися великі зміни. Витоки античної літератури сягають початку руйнування первісного ладу і виникнення рабовласницького, а її занепад припадає на перехід від рабовласництва ладу до феодалізму. Численні пам’ятки античного мистецтва і літератури були знищені війнами, пожежами, завойовниками тощо. Однак ті, що дійшли до нас, свідчать про гуманізм і неперевершену художню майстерність античних митців. їхні твори оспівують тираноборців, навчають шанувати розум, прославляють радість життя і незламність у горі.
Антична література справила непересічний вплив на весь подальший розвиток європейської літератури, що особливо стосується літератури Ренесансу, класицизму і романтизму. Саме завдяки античній культурі й літературі в XIV ст. в Західній Європі почалася доба Відродження. Гуманісти цієї доби створили новий світогляд, який прославляв й утверджував людину як найдосконаліший витвір Бога і природи, проголошував її право на земне щастя і радощі, на вільну думку й пошук.
2)
Якими мовами й народами
створювалась антична література?
Тепер немає народу, який розмовляв би давньогрецькою мовою або латиною. Проте твори, написані у Стародавній Греції та Римі, дають поживу для розуму і серця й сучасним читачам.
Греки писали свої твори давньогрецькою
мовою, а римляни — латиною.
3)
Які жанри існували в античній
літературі? (епічна поема, трагедія,
комедія, ода, елегія, сатира, епіграма, новела, роман. Саме в античні часи
виникає теорія стилю і художньої літератури.
Майже всі жанри, сюжети, теми, художні засоби, які є в арсеналі сучасної літератури, сягають античної літератури. Від античної літератури йде також поділ літератури на три роди: епос, лірику і Драму.
4)
Коли відбувалося підвищення
інтересу до епохи античності?
Історичне значення античної літератури в світовому процесі настільки велике, що європейська література неодноразово зверталася до античності як до творчого джерела, з якого черпалися теми і принципи художньої обробки.
Другою добою, для якої орієнтація на античність була літературним взірцем, був період класицизму XVII–XVIII ст.
5)
У чому полягає заслуга античного
мистецтва? (створення ідеалу людини.)
Вражає змістовність античної літератури, широкий обсяг дійсності, зображення людини в багатогранності її суспільних зв’язків і в її ставленні до природи. Антична література досі вабить людство високим гуманістичним пафосом, звеличує героїзм людини та готовність до самопожертви, оспівує її мужність і прагнення до свободи, підносить людину в рівень з богами, вірить у її безмежні здібності.
Провідна тема античної
літератури — оспівування людини та її світу.
6)
Чому не всі твори античності
дійшли до нас?
Твори античних поетів і письменників протягом століть вважалися ідеалом художньої досконалості та слугували неперевершеними взірцями для наслідування. Образи та сюжети античності — невичерпне джерело натхнення митців усіх часів. Вони надихали славетних поетів Данте Аліг’єрі, Франческо Петрарку, Вільяма Шекспіра, Фрідріха Шиллера, Джорджа Гордона Байрона; уславлених художників Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Тіціана, Пітера Рубенса, Рембрандта, Антоніса ван Дейка, композиторів Крістофа Глюка, Вольфганга Амадея Моцарта та ін. Неабиякий інтерес до античності виявляли діячі української культури — Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Павло Тичина, Микола Бажан, Ліна Костенко.
Чимало поколінь письменників і художників черпали й досі черпають образи для своїх творів із грецької міфології. Наприклад, образ титана Прометея надихав і античних авторів (Есхіл «Прометей закутий»),- і письменників пізніших часів — Кальдерона, Вольтера, Гете, Байрона та ін. Згадаймо також і твори української літератури — поему «Кавказ» Тараса Шевченка, драму «Іфігенія в Тавриді» Лесі Українки, поему «Прометей» Андрія Малишка.
Неможливо переоцінити значення грецької міфологи для світової культури. Універсальна діяльність стародавніх греків забезпечила їм в історії розвитку людства місце, на яке не може претендувати жоден інший народ. Старогрецькі міфи можна назвати тим золотим фондом, який кожна освічена людина повинна мати у скарбниці своєї пам’яті.
IV. Підсумки уроку
«Мікрофон»
Чому необхідно вивчати античну літературу?
V. Домашнє завдання
Прочитати давньогрецькі міфи «Пігмаліон та Галатея», «Сізіф», «Цар
Мідас» та підготувати їх переказ.
Підписатися на:
Дописи (Atom)
Публікація
Популярне
-
Урок позакласного читання Тема: О.С.Пушкін «Казка про мертву царівну та сімох богатирів» Вона була написана поетом у 1833 році, коли йог...
-
Твір за поемою Л.Українки "Давня казка" У творчості усіх видатних поетів завжди можна знайти твори, присвячені поетичному сл...
-
Блог учителя української мови та літератури Дем'яненко Ліліани Петрівни : Блог учителя української мови та літератури Шинк... : Блог у...
-
Тема. Павло Глазовий. «Найважча роль», «Еволюція». Основні ідеї творів, художні особливості гуморесок. Мета: опрацювати творчість...