Андріївський музей

 

Дружба

 

Українські народні думи

 

Українські народні думи та пісні XV–XVII ст., їх тематика та особливості.

Ду́ма — ліро-епічні твори української усної словесності про події з життя козаків XVI—XVIIІ століть. Дума (козацька дума) — жанр суто українського речитативного народного та героїчного ліро-епосу, який виконували мандрівні співці-музики: кобзарі, бандуристи, лірники в Центральній і Лівобережній Україні. Жанрові особливості Хоча думи визначаються як ліро-епічний жанр, але в них переважає епічний елемент. Про це свідчать чітка побудова сюжету, фабульність, оповідний характер опису подій, який, як правило, ведеться у хронологічній послідовності. Проте розповідь майже завжди подається у ліричному освітленні, яке виявляють широкі авторські відступи, пейзажні замальовки, проникнення у внутрішній світ героїв, оспівування їхніх почуттів та переживань. У думах наявний сильний ліризм, який разом з драматизмом викладу дуже зворушує слухача. В цьому відношенні думи близькі до балад і деякий час європейські вчені так і називали їх українськими баладами. Однак своєрідна, надто оригінальна, тільки думам притаманна віршована форма, неповторний стиль, їх поетика виключають подібне ототожнення». Думи відзначаються стрункою, відшліфованою упродовж століть своєрідною поетичною формою, відмінною від усіх інших віршових форм українського фольклору. Неподібність дум до інших жанрів визначається передусім манерою виконання. Виконувались думи речитативом, що було своєрідною формою декламації в урочистому, піднесеному стилі. Драматизм виконання підсилювався музичним супроводом — грою на кобзі (рідше бандурі чи лірі). Віршовою і музичною формою думи репрезентують вищу стадію речитативного стилю, розвиненого раніше в голосіннях. Довгі рецитації дум наявні в пливкій, мінливій формі. Тому дуже важко (або й неможливо) вивчити їх напам'ять дослівно. На думку дослідників, кожен кобзар переймав від свого вчителя зразок рецитації (речитативного виконання) лише в загальних рисах, а тоді витворював свій варіант мелодії, під який виконував усі думи. Жоден наступний варіант думи, навіть якщо вона виконується одним і тим самим виконавцем, не є тотожним з попереднім: у ході відтворення одні елементи мимоволі опускаються, інші додаються, тому думи належать до найбільш імпровізаційних видів фольклору.

Дума "Іван Богун"

 ІВАН  БОГУН

 
 У  Вінниці  на  границі,
 Під  могилою  над  Бугом-рікою  —
 Там  стояв  Іван  Богун  вільницький
 Під  обителем-монастирем  калмицьким.
 Під  кальницькою  обителлю
 Богун  стояв,
 Із  турками-пашами,
 Крулевськими  ляхами,
 Камлицькими  князями
 Богун  воював!
 Силу  він  ляхів-турків  стріляв
 І  шабельками  рубав,
 На  аркан  забирав,
 В  річку  Буг  їх  утопляв.
 А  ляський  круль
 І  турецький  коноїд-паша,
 Нехрегцена  душа,
 Силу  війська  збирали
 Івана  Богуна  і  його  військо
 Хмарою  бусурменською  обступали.
 Веселились  ляхи-турки,
 Круль  і  князь  раділи,
 Що  обложили  Богуна
 На  довгі  неділі.
 Обступили  ляхи-турки,
 Кругом  обложили,
 Козаченьків  Богунових  голодом  морили.
 Три  тяжкі  неділі
 Богун  з  військом
 У  тяжкій  облозі  бував...
 Од  свого  ума  білими  руками
 Хмельницькому  листа  писав,
 Богун  у  Хмельницького  батьківської  поради  питав
 Та  собі  підмоги  з  Чигирина  прохав:
 «Просю  бога  й  тебе,
 Дай  помочі,  порадь  і  повесели  нас!..
 Бо  вже  нас  ляхи  й  турки  обступають,
 Кругом  знаменами  своїми  обкидають,--
 І  кругом  нас  облягають,
 І  дуже  сильно  побіждають».
 Як  Хмельницький  цеє  зачуває,
 До  Вінниці  за  штири  доби  прибуває.
 Його  військо  гетьманськеє  морем  нахлинає,
 Турецько-польське  крульське  військо  зничтожає,
 Богуна  з  козаками  з  неволі  визволяє.
  А  сам  Хмельницький
 До  Богуна  під’їжджає
 І  словами  промовляє:
 «Не  сам  бог  вас  спасав  —
 І  я  не  менше  помагав!»
 Іван  Богун  відмовляє:
 «Слава  богу  і  хвала  гетьману,
 Що  не  дав  нас  у  неволю,  ляхам  на  поталу!»
 Все  козацтво
 І  вояцтво
 У  ряди  ставало,
 На  всі  голоси  кричало,
 Промовляло,
 А  кобзарі  грали,
 В  струни  дотинали
 Та  Богдана  із  Богуном
 Піснями  хваляли!

    Аналіз прослуханих творів:

1. Поділися своїми враженнями від прослуханих творів.

2. Про що розповідалося у народних думах?

3. Які характерні ознаки дум тобі вдалося розпізнати у творах?

4. . Охарактеризуйте мелодію українських народних дум.

5. Який образ кобзаря створив композитор М. Вериківський?

6. Назвіть засоби музичної виразності композиторського твору.

Контрольна робота

 Тестова контрольна робота для учнів 5 класу на перевірку рівня засвоєння знань життєвого і творчого шляху таких письменників, як О.С. Пушкін, Г.К. Андерсен, Оскар Уальд.

---

Тестова контрольна робота

1. В якому році народився О. Пушкін?

а) 1789;     б) 1799;      в) 1798

2. Де народився О.Пушкін?

а) Москва;   б) Мінськ;  в) Київ

3. Хто привив Пушкіну любов до літератури?

а) мама;    б) няня;    в) батько

4. Найхарактернішою ознакою пушкінських казок є

а) зв’язок  із музикою;  б) зв’язок із танцями;  в) зв’язок із фольклором

5. Чим отруїлася царівна у казці О.Пушкіна «Казка про мертву царівну та сімох богатирів»?

а) яблуко;    б) персик;    в) кісточка

6. В якому році помер О.Пушкін?

а) 1837;    б) 1873;    в) 1875

7. Коли народився Ганс Крістіан Андерсен?

а) 1809;    б) 1806;    в) 1805

8. Де народився Андерсен?

а) Одеса;    б) Данія;      в) Оденсе

9. Ким був батько Андерсена?

а) шевцем;     б) кравцем;      в) літературознавцем

10. В якій країні відбуваються події у казці «Соловейко»?

а) Японія;    б) Китай;     в) Корея

11. Звідкіля богдихан дізнався про соловейка?

12. Чим сподобався придворним штучний соловейко?

13. Як себе повів справжній соловейко після появи в палаці штучного?

14.Чому штучний соловейко не зміг врятувати богдихана?

а) зламався;    б) втратив голос;     в) не мав душі

15. В якому році помер Г.К.Андерсен?

а) 1878;     б) 1875;    в) 1877

16. Де народився і виріс Оскар Уайльд?

а) Дублін;     б) Іспанія;     в) Бельгія

17. Що за свою лікарську роботу часто замість платні просив батько О. Уайльда?

18. Чому Хлопчикові-зірці дали таке ім’я?

19. Як Хлопчик-зірка ставився до однолітків?

20.Чому герой втратив свою красу?

21. На кого Хлопчик-зірка став схожий ?

22. Скільки монет Хлопчик-зірка повинен був знайти?

23. Які нові риси характеру з’явились у Хлопчика-зірки після випробувань?

24. Ким виявились Король і Королева для Хлопчика-зірки?