Програмові твори для 8 класу 

• Іван Карпенко-Карий «Сто тисяч»
• Михайло Коцюбинський «Дорогою ціною»
• Олександр Довженко «Ніч перед боєм»
• Ніна Бічуя «Шпага Славка Беркути»
• Володимир Дрозд «Білий кінь Шептало»
• Юрій Винничук «Місце для дракона»
• Валентин Чемерис «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання»

Для батьків

Рекомендації для батьків про безпечне використання ІНТЕРНЕТУ

         Розвиток і безпека наших дітей — пріоритетні завдання для батьків. Кожен з нас прагне використати всі можливості для того, щоб діти виросли здоровими, освіченими й гармонійно розвиненими особистостями. Інтернет може стати в цьому одним з головних помічників. А для того, щоб зробити мобільний інтернет не тільки корисним, але й безпечним, компанія «Київстар» почала реалізацію програми «Безпека дітей у мобільному інтернеті» та за допомогою дитячого психолога підготувала актуальні поради й рекомендації для всіх батьків.

Довіра в родині

        Основна рекомендація, що гарантує безпеку дитини в мобільному інтернеті — довірче спілкування з батьками. Дитина повинна знати, що головні експерти у всіх життєвих ситуаціях — її мама й тато. Не повинно бути таких тем, які дитина боялася б обговорювати з батьками й питань, які дитина посоромилася б поставити. На жаль, у багатьох родинах довірчі відносини втрачені, і батьки з дітьми живуть поруч, але не разом. Якщо такі проблеми є у Вас, прочитайте кілька простих рекомендацій, які зможуть відновити довіру у Вашій родині.

       Хоча б 15 хвилин у день спілкуйтеся з дитиною так, щоб ви дивилися одне одному в очі. Але тільки не тоді, коли Ви її лаєте! Контакт «очі в очі», повинен асоціюватися в дитини тільки з теплим, довірчим спілкуванням.

       Починайте й закінчуйте день разом! Будіть дитину вранці, нехай вона бачить Ваш гарний настрій. Намагайтеся, у міру її віку, укладати її спати. Навіть діти 7 років люблять казку на ніч, а для дітей старше важлива щиросердечна бесіда.

Мобільний інтернет і діти різного віку

      У дітей різного віку відрізняються інтереси, розуміння навколишнього світу й реакція на різні події. Дуже важливо зрозуміти, у якому вигляді й обсязі необхідний інтернет дітям у тому або іншому віці.

       Дитині до 7 років цікаво й навіть необхідно грати, особливо — у розвиваючі й сюжетно-рольові ігри. Чому б не надавала перевагу дитина — віртуальним іграм або іграм з батьками й іншими дітьми, — усе буде корисно для її розвитку, зрозуміло, якщо дотримуватися обмежень за часом. Інакше віртуальні ігри можуть швидко стати для маляти сенсом життя, а реального спілкування дитина буде уникати. Відводьте на віртуальні ігри півгодини в день, а на ігри з однолітками — 3—4 години.

       З 7 до 11 років, діти як і раніше полюбляють грати й прагнуть використати інтернет саме як майданчик для ігор. Але в цьому віці в дітей прокидається т. зв. соціальне «Я». Дітям важливо зайняти значуще місце в житті свого маленького світу: класу, школи, дружити з однолітками. Тут їй буде потрібна реальна допомога й проста увага батьків. Перші невдалі спроби дружби в початковій школі можуть травмувати дитину. У цьому випадку батьки зможуть дати їй практичні поради зі встановлення контакту з однолітками, разом беручи участь у віртуальному спілкуванні в мережі. Зрозуміло, у всьому необхідно дотримуватися міри, і тоді інтернет стане дитині помічником у подоланні бар’єрів спілкування, партнером у розвиваючих іграх, учителем у вивченні іноземних мов, джерелом необхідної інформації для уроків і просто — музики, картинок і фотографій, мультфільмів і позитивних емоцій.

          Дитина в 11—14 років — це підліток. І найголовнішою, значущою, провідною її діяльністю є спілкування з ровесниками. Тут мобільний інтернет може стати просто незамінним помічником. Але, знову ж, всі добре в міру! Інтерактивне спілкування потрібно обов’язково сполучати з реальним. Після 11 років у підлітків уже починає активно прокидатися інтерес до питань дорослого життя, психології статей і всього, що із цим пов’язане. Важливо, щоб відповіді на свої питання підліток знаходив у першу чергу в батьків, а не на сумнівних сайтах. Крім того, у цьому віці в дітей з’являються кумири: співаки, спортсмени й артисти, про які їм хочеться довідатися все. У цьому випадку інтернет — кращий помічник і інформатор. Але батькам потрібно бути пильними, адже зірок найчастіше супроводжує скандальна інформація.

          Дитина старше 14 років — уже досить доросла людина, що вважає, що сама краще знає, як їй треба поводитися, яку музику слухати, що читати, з ким спілкуватися. Цікавтеся всім тим, чим цікавиться Ваша дитина, намагайтеся вникнути в коло її інтересів і спілкуйтеся з нею про них, навіть якщо це «не Ваша тема». Починаючи із цього віку з дитиною можна говорити й про вибір майбутньої професії. А в інтернеті можна знайти безліч інформації, що допоможе дитині визначитися, а Вам — контролювати й, якщо буде потреба, коректувати вибір дитини, знаходячи більше повну інформацію про переваги й про недоліки різних професій.

Новий драйв сімейного спілкування

         Зробіть мобільний інтернет новим засобом сімейного спілкування. Придумайте цікаве для Вас і Вашої дитини хобі, наприклад — шукайте в інтернеті веселі картинки, на якусь тему, або — створіть спільний он-лайн фотоальбом, а фотознімки для нього робіть мобільним телефоном. Під час спільного відвідування мобільного інтернету Ви ненав’язливо можете розповідати дитині про культуру поводження в мережі, звертати увагу на сховані погрози, аналізувати реакцію дитини на негативну інформацію й т. д.

Розвиватися з інтернетом

        Розмовляйте з дитиною про те, що нового й цікавого вона довідалася з мобільного інтернету. Але спочатку — розповідайте, що важливого й корисного Ви робите з його допомогою самі. Разом з дитиною знаходите в інтернеті відповіді на питання, що її цікавлять. Навчить її, як за допомогою інтернету можна уникнути складних ситуацій, наприклад, не заблукати в незнайомому місці, використовуючи карти; як знайти необхідну інформацію або одержати пораду. Покажіть їй, скільки цікавого і корисного можна знайти в Мережі. Але показуючи дитині багатогранність інтернету, не забудьте розповісти про правильне ставлення до нього. Наприклад, можливість онлайн-спілкування із другом, що живе далеко — це одна із чудових можливостей мобільного інтернету, а от спілкування винятково з віртуальними друзями — це вже крайність.

Обережно, кібер-злочинці!

       Як і в реальному житті, в інтернеті можуть зустрітися люди, що бажають утертися в довіру до Вашої дитини з корисливими або злочинними намірами. Щоб убезпечити свою дитину, Вам необхідно знати, якими прийомами злочинці користуються найчастіше:

Намагаються викликати жалість. Наприклад, розповідять, що їдуть із країни, і не можуть взяти із собою чудового кошеняти, тому шукають гідного для нього хазяїна; запропонують дитині зустрітися й подивитися/забрати нещасну тварину.

        Привертають увагу за допомогою незвичайних, яскравих речей, які так подобаються дітям, а потім — пропонують купити/виграти/одержати в подарунок при особистій зустрічі.

Штучно підвищують самооцінку дітей, розповідаючи про те, які вони чудові й унікальні, але ніхто, за винятком, зрозуміло, злочинця їх не розуміє. Діти дуже люблять, коли їх хвалять і часто готові на всі, щоб похвали не припинялися.

       Звертаються до дитини від імені знайомих, авторитетних для дитини людей. Наприклад, представляються друзями батьків або співробітниками правоохоронних органів і просять вислати важливу конфіденційну інформацію про себе, родину, дім.

        Щоб уберегти дитину від таких ситуацій, необхідно багаторазово програти й проговорити з нею подібні ситуації. Дитина повинна навчитися автоматично відповідати або виконувати певні дії. Наприклад — виходити із чата, коли хтось занадто нав’язливо цікавиться особистою інформацією й обов’язково розповідати Вам про такі спроби! А Вам належить обов’язково повідомляти про інциденти адміністрації сайту, а в окремих випадках — і правоохоронним органам.

Бути культурним в інтернеті

         Як привчити дитину коректному поводженню в мобільному інтернеті? Як і у звичайному житті, головним правилом кожної людини повинно бути: «Поводься із іншими так, як хочеш, щоб поводилися з тобою». Намагайтеся донести це правило до своєї дитини на доступних для її віку прикладах, розповідайте, що людині, яку скривдили в інтернеті, так само боляче, якби це відбулося при особистій зустрічі.

Антивіруси й спам-фільтри

        Існуючі технології безпеки і технології, що постійно з’являються, здатні не тільки захистити мобільний телефон і комп’ютер, а й уберегти дитину від безлічі помилок. Насамперед, Вам самим варто розібратися в принципах роботи цих програм, встановити й налаштувати їх на Вашому обладнанні, а вже потім — привчати дитину користуватися ними. Як це зробити? Граючи й пояснюючи на простих прикладах і асоціаціях. Для маленьких дітей будуть дієвими такі конкретні приклади, як «адже ми закриваємо наш будинок на ключ, коли кудись ідемо, тому, що не хочемо, щоб хтось сторонній міг увійти й щось у нас украсти». Підліткам же буде цікаво відчути себе «просунутими користувачами» і довідатися про принципи роботи програм безпеки.

Ніки й паролі

       Є таке поняття — особистий простір, а ще прислів’я: «Мій будинок — моя фортеця». Розповідайте дитині на зрозумілих прикладах про те, що таке її особистий простір: його кімната, родина, найближчі друзі, захоплення й т. д. Поясніть, що як і в реальному житті дитина не пустить до своєї кімнати грати чужих, незнайомих людей, і не стане розповідати про себе стороннім дорослим, так і в інтернеті варто оберігати свій особистий простір. Для цього в інтерактивному спілкуванні (ICQ, соціальні мережі, чати, форуми) варто використати псевдоніми-ніки — віртуальні імена. Ці імена можуть підкреслювати захоплення дитини, але з них ніхто не повинен здогадатися про її вік, адресу, соціальний статус й т. д. А для електронної пошти необхідно використати простий для запам’ятовування пароль, але не пароль, що асоціюється з дитиною прямо. Щоб пояснити необхідність використання віртуальних імен і паролів хлопчикам можна розповісти історії про шляхетних лицарів, що приховували свої імена й секретних агентів. А для маленьких дівчаток підійде казка про Червону Шапочку.

Небезпечна «полуничка»

       Всім відомо, що крім величезної кількості корисної, важливої й цікавої інформації, в інтернеті вистачає й «дорослих» сайтів, відвідування яких може викликати нездоровий інтерес, збентежити або злякати дитину. От кілька рекомендацій, які допоможуть уберегти Вашу дитину від психологічних травм:

        Намагайтеся самі, разом з дитиною, знайти коло корисних безпечних сайтів, які вона надалі буде відвідувати. Періодично відвідуйте їх разом.

Ніколи не відмовляйтеся від пояснень, якщо дитина звернулася до Вас із питанням на делікатну тему. Дитина повинна знати, що у Вас вона може отримати всі необхідні роз’яснення.

      Регулярно розмовляйте з дитиною про те, які сайти вона відвідала і що цікавого там довідалася. Не забувайте самі розповідати й показувати, що корисного Ви знайшли в інтернеті.

       І найголовніше — не слід лаяти дитину, якщо вона відвідала «дорослий» сайт. Пам’ятайте, що інформація й життєві ситуації бувають приємні й корисні, а не гарні і погані, як ми звикли думати. Якщо інформація негативна, ми повинні зрозуміти, чому корисному вона може нас навчити — бути акуратними, уважними, відповідальними, довіряти, але перевіряти, поважати себе й т. д. Навчить Вашу дитину поважати себе. Розповідайте, що людина, яка себе поважає, не буде дивитися всяку дурницю.

Інтернет-залежність і як з нею боротися

         Ризику стати інтернет-залежним найбільше схильні діти, у яких не складаються відносини з однолітками й батьками, які намагаються віднайти заміну живому спілкуванню у віртуальних іграх і чатах. Тут, у розмові з дитиною важливо не протиставляти інтернет реальному життю, а показати, як вони можуть доповнювати одне одного! Ваша дитина занадто захоплена іграми-стрілялками? Відмінно, запропонуєте їй стати сильним героєм не тільки на екрані мобільного телефону або монітора, а насправді зайнятися спортом, навчитися прийомів самооборони й т. д. Сходіть разом у спортзал, знайдіть підходящу спортивну секцію.

Важливо правильно використати властиву кожній дитині рису — цікавість! Добре знаючи свою дитину, Ви обов’язково знайдете в навколишньому світі речі, які її обов’язково зацікавлять, і в цьому пошуку Вам знов-таки зможе допомогти інтернет.

Більше для батьків, дітей та вчителів про безпечне використання ресурсів Інтернету на сайті:

http://www.onlandia.org.ua

http://online-bezpeka.kyivstar.ua/the_benefit_for_parents

Тема. Правила вживання апострофа.

Мета:  повторити й систематизувати знання, здобуті в початко­вих класах, та засвоїти нові правила вживання апострофа, удосконалити навички правильної вимови й написання слів з апострофом; формувати  вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, визначати  головне, робити  висновки; розвивати навички самостійної та  групової  роботи; вихову­вати  товариські  взаємини, інтерес до  мовних  явищ; заохочувати  до  співробітництва.

Тип уроку: урок  засвоєння  нових  знань і  розвитку  умінь  та  навичок  з  використанням  інтерактивних  технологій..

Обладнання: картки з  завданнями,загадки  про  апостроф, підручники, схеми, кросворд.

ХІД УРОКУ

I.      Пароль.

II.  Повідомлення  теми, мети  і  завдань  уроку.

Вступне  слово  вчителя.

-         Дорогі  діти. Сьогодні  на  уроці  ми  з  вами  працюватимемо  над  темою «Вимова  та  написання  слів  з  апострофом». Тема  ця  для  вас  не  нова, але  нам  доведеться  познайомитися  ще  з  кількома   правилами, крім  тих, які  відомі  вам  з  початкових  класів. На  кінець  уроку  ви  повинні  знати правила  вживання  апострофа, вміти  правильно  вимовляти  і  писати  слова  з   апострофом, вільно  користуватися  ними  у  мовленні. Чого  ж  від  уроку  чекаєте  ви?

-          Сподіваюся, всі  ви  отримаєте  величезне  задоволення  від  уроку, вкотре  переконаєтеся, що   ви  багато  знаєте  і  вмієте. Тож  бажаю  всім  гарного  настрою  і  успіхів. А  почнемо  ми  з  перевірки  домашнього  завдання.

       ІІІ.  Актуалізація  опорних  знань  учнів. Опрацювання теоретичного  матеріалу. Захист  проектів, створених  групами. (1  група – створила  загадки  про  апостроф, 2 - опрацювала  правила  вживання  апострофа, презентує  їх  іншій  групі).

     

    IV. Адаптація теорії. 1 група – користуючись  схемами, з’єднати стрілками  правила  з   відповідними  прикладами, 2  група – дати  відповіді  на  питання: «Для  чого  потрібен  апостроф?»  та «Що  спільного і  відмінного  між  ь  і «’»?»

    V. Опрацювання  нового  матеріалу.

  

  1. Мовна  розминка.

   Скоромовка: У  Лук’яна  в’язка  м’яти.

        У  Дем’яна  дев’ять  в’язок.

           2. Робота  з  підручником.

             Вправа 368. Переписати  слова, підкреслити  орфограму, обґрунтувати  написання  слів.

      

           3. Письмо  по  пам’яті. (Прослухати  вірш, запам’ятати, а  потім  записати  якнайбільше  слів  з  апострофом.)

        

У  п’ятницю, у  надвечір’я,      

         Як  туманцем  потягло,

         Сонце  плавно  у  міжгір’я

         Спочивати  попливло.

         На  подвір’ячку, під  в’язом,

         Вся  зібралася  сім’я:

         Відпочить, побути  разом

         Та  послухать  солов’я.

         Вечоріє. На  подвір’ї

         Вся  сім’я  рядком  сидить…

         Перше  випливло  сузір’я:

         Бавить, манить  і  мигтить.(9)

        

  4.Вправа  на  правильну  вимову. (Порівняти  вимову  і  звучання  слів:

                   В’яз – свято, з’ява – зяблик, сузір’я – зоря, бур’ян – буря, сузір’я – гарячий.)

     

          5. Робота  біля  дошки. (Подані в  транскрипції  слова  записати  відповідно  до  орфографічних  норм  і  навпаки. Завдання  на  карточках, учень  може  вибирати  сам.)

         (бйуть’), (арфйарка), (р’із’б’ар), (подв’ірйа), (п’івйаблука), (в’ідйізд), (звйазати), (кавйарн’а), (моркв’аний); зав’язь, обов’язок,

буряк, свято.

         6. «Лінгвістичний  аукціон.»

Робота  в  групах. (Назвати  якомога  більше  слів  з  апострофом.)

         7. Творча  робота.

            Вправа 369. (Від  поданих  слів  утворити  слова  з  апострофом, з  одним  таким  словом  скласти  речення.)

        

         8. Розвиток  зв’язного  мовлення.

             Вправа  377.

       VI. Узагальнення  та  систематизація вивченого  матеріалу.

        

       1.Завдання з ключем.

Записати слова у дві колонки:

         1)  слова з апострофом;

         2)  без апострофа.

    

 Дев'ятсот, серм'яга, хуторянин, зв'язок, духмяне, порядок, бур'ян, без'язикі, тьмяно, цвях, присвята, реп'ях, п'ятдесят, з'ясовано, Соловйов.

   

Ключ. З останніх букв колонок утвориться назва вірша В.Сосюри «Так ніхто не кохав...».

2. Кросворд "Слова  з  апострофом".(На  дошці)

I.      Група  близьких  родичів, що  проживають  разом.

II.     Елемент  вбрання  священика.

III. Частина  голови.

IV. Запашна  лікарська  рослина.

V.    Що  не  можна  вживати  у  піст?

VI. Частина  стопи.                  

VII.           Підсумок  уроку.

Опитування. Закінчити  речення.

"На  уроці  я  навчив(ла)ся…" або "Знати правила  вживання  апострофа  мені  потрібно  для  того, щоб…"(На дошці)

-         Який  вид  роботи  найбільше  сподобався?

-         Що  найбільше  здивувало?

-         Чи  справдилось  те, чого  ви  очікували  від  уроку?

VIII.       Оцінювання.

Картки  самооцінки.

IX. Домашнє  завдання.

           

Свято рушника: Сценарій

Головна мета, цього заходу-пробудити інтерес до культури українського народу, його декоративно-прикладного мистецтва, зокрема рушників. Крім того, звернути увагу на таланти й майстерність земляків, організувати змістовне дозвілля населення.

     Успіх заходу багато в чому залежить від копіткої підготовчої роботи. Заздалегідь збираються відомості або майстринь села, зразки їх рушників. Велику допомогу в цьому бібліотекарю можуть надати члени клубу за інтересами, що діє при книгозбірні. Крім того, можна оформити альбом з розповідей  вишивальниць про особливості рушників південних областей України.

     В цей же період треба продумати й музичне оформлення свята. Крім "Пісні про рушник” П.Майбороди, радимо використати обрядові пісні. Пожвавить проведення свята і виступ фольклорного ансамблю, який виконає музичні номери для майстринь. Для цього варто зібрати їх заявки на улюблені музичні твори.

     Під час свята  можна організувати конкурс на краще знання українських пісень та прислів’їв про рушник. Тому варто подбати про подарунки та сувеніри переможцям конкурсу та  майстриням - учасницям свята.

     В бібліотеці радимо організувати книжково-ілюстративну виставку "Український рушник", на якій поряд з друкованими виданнями розмістити альбоми української вишивки, зразки рушників майстринь села. На закінчення свята варто провести огляд літератури, що представлена на виставні.

На подвір'ї будинку культури стоїть велике панно. На ньому написані слова запрошення: "Ласкаво просимо на свято рушника". Посеред двору - стіл, накритий скатертиною, на ньому великий букет квітів. На простеленому рушнику лежить коровай, поблизу розміщено вишивані рушники та вишиванки.

     Лейтмотивом свята обрано слова: "І на тім рушникові оживе все знайоме до болю, і дитинство, й розлука, й твоя материнська любов". Вони написані на великому рушнику, який висить поряд із панно. Юнак та дівчина в українських костюмах несуть на вишиваному рушнику хліб і сіль, Поруч з ними ідуть учасники фольклорного ансамблю. Під звуки мелодії "Пісні про рушник" Платона Майбороди піднімаються на сцену:

     Юнак:

Хліб і сіль на вишитому рушнику – це одвічні символи української гостинності. Кожному, хто приходив з чистими помислами, підносили цю давню слов’янську святиню. Прийняти рушник, поцілувати хліб символізувало духовну єдність, злагоду, глибоку пошану до господарів.

     Дівчина:

Цей звичай пройшов через віки і став доброю традицією в наш час. Тож і ми сьогодні підносимо всім, хто прийшов на свято, хліб-сіль і гостинно просимо на свято рушника.

(Юнак і дівчина тричі вклоняються всім учасникам свята, промовляючи слова: "Гостинно просимо на свято рушника", спускаються до присутніх і пропонують покуштувати коровай).

     Господиня:

     Там, де свято, там і пісня,
     Співає все навкруги.
     Здається, наче пісні тісно,
     Її не втиснуть в береги.
     ("Пісня про рушник" помалу стихає).

     Шановні панове, гості нашого свята, всім вам добре відома прослухана пісня, що облетіла увесь світ. Створили її поет Андрій Малишко та композитор Платон Майборода. Цей музичний твір - вершина не лише людських почуттів, а й пошани до народного рукоділля.

     Юнак та дівчина:

Рідна мати моя, ти ночей не доспала
     І водила мене у поля край села,
     І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
     І рушник вишиваний на щастя дала.

     Господиня:

Рушник... Як багато значить для нас це слово. Сьогодні на нашому святі зібрані найкращі рушники, вишиванки, що зберігаються у господинь нашого села. Але це лише невелика їх частина. Якби всі наші односельці поприносили своє рукоділля, то гадаю, що не вистачило б місця на цих столах.

     Юнак та дівчина: 

Рушник на стіні - давній наш звичай. Українська хата з давніх-давен з рушником, з запашним зіллям за сволоком та образами. А літньої пори хата утопає в зелені, квітах. Чорнобривець, м'ята, любисток і барвінок оспівані в народних піснях і вишиті на рушниках. Тож хочеться вірити, дорогі гості, що кожен з вас має біля двору це зілля, а вишитий рушник висить на самому почесному місці. Не забувайте наших народних звичаїв та традицій. Недарма, коси дівочі миті в любистку та м'яті, заворожують коханих. У кожній українській оселі, багатій чи бідній, з давніх давен і по сьогоднішній час палахкотять багатством кольорів рушники. "Хата без рушника, - казали в народі - що родина без дітей".

     Рушник характеризує жіночу вправність, майстерність, ніжність і працьовитість. По тому, скільки і які були рушники, створювалась думка про жінку і її дочок. І завжди вишивальниці були у великій пошані.

     Господиня:

Дорогі друзі! З великим задоволенням і радістю хочу назвати імена наших односельців – майстринь (представляє): Ганна Максимівна Невесела, вся світлиця в якої в рушниках та килимах. В свої 65 років майстриня не розстається з вишиванням. У цьому році Ганна Максимівна подарувала рушник Високопільській приходській церкві.

     Милують зір рушники та подушки Маслій Гайни, Ковпак Надії Олексіївни ...
     Шановні наші жінки, хай очам і рукам вашим не буде втоми. З великим проханням звергаюсь до Вас: навчайте своєму ремеслу всіх бажаючих. Бо гадаю, що після цього свята, дівчата та молодиці повернуться до цієї святої української традиції, бо в рушнику - душа українки.

     А зараз, дорогі односельці, нагадаємо призначення вишитого рушника, при яких особливих обставинах ми беремо його до рук.

     Юнак та дівчина:

З рушником і з хлібом приходили до породіллі, вшановували появу немовляти в родині.

 З ним виряджали в далеку дорогу батька, сина, чоловіка й коханого.
     Зустрічали рідних, гостей.

Проводжали людину в останню путь.

Прикривали хліб на столі.

     Господиня:

Рушники повсякденно використовуються в побуті, і цим самим, крім обрядової, вони виконують і побутову функцію. Відповідно утворились їхні назви за призначенням: утирач - для рук та обличчя, стирок - для посуду і лави, покутниками обвішували образи та портрети, плечевими пов’язували сватів, а ще є подарункові, весільні...

 В давні часи жінки самі ткали полотно з кращих сортів коноплі та льону. Виготовлене полотно вимочували у воді, збивали прачами і білили на сонці. Літньої пори вишивальниці придивлялися до сині неба, до зелені цвіту, до барвистого метелика. А вже потім, довгими зимовими вечорами, при каганцю, всі літні барви відтворювалися на полотні гладдю, хрестиком, в'язю. Обов'язково з піснями, примовляннями.

Дуже часто крім орнаменту на рушнику вишиті слова привітання: "З добрим ранком", чи побажання гарно прожити день. На одних - мудрі побажання застереження, або настанови на все життя, на інших - жартівливі слова.
     Окремий рушник призначався для гостей і висів він на видному місці. Господиня в знак повага до гостя подавала йому рушник на плече, чи руку і брала кухлик з водою, люб’язно пропонувала свої послуги. Про рушник мовиться у народній пісні:

Вода у відеречку, братику, вмивайся,

Рушник на кілочку, братику, втирайся.

     Юнак:

Проте найбільше обрядів, які пов’язані з рушником, збереглося на весіллі. Всі ви, друзі, скажете, що це так. На сватання пов’язували сватів та молодого рушниками.

     Дівчина: 

 Ой ти мати-пораднице в хаті,
     Порадь мені, що людям сказати,
     А чи мені рушник давати,
     А чи мені іншого шукати?

     Юнак:

Наречена дарувала рушник судженому і сватам, а також рідні жениха, ним прикрашали гільце, на дівич-вечорі. На рушник ставали під час вінчання в церкві та благословення батьків.

І в наш час вступ до шлюбу проходить на рушнику. І вже цей рушник кожна молода родина береже все своє життя.

     Господиня:

Кожна дівчина готувала свій посаг до заміжня. За давнім звичаєм мати заздалегідь турбувалась про рушники. Збираючись на вечорниці, дівчата брали з собою вишивання. І кожній хотілось, щоб її рушничок був найкращим. Від краси рушничка та їхньої кількості складалось враження про дівчину та її працьовитість, вміння. Кращі узори переходили з покоління в покоління. Підростала дівчина, і скриня її поповнювалась рушниками. Ними хвалилися, показували гостям та сусідам.

     Ось і наші молоді майстрині - Коваленко Галина, Черненко Валентина зберегли і наслідували традиції вишивання. Зайдіть до їхніх осель і вас вразить велика кількість вишитих подушок та рушників. Обидві люблять пісню, обидві працюють в дитячому садку вихователями. Є надія, до підростаючих дівчаток вони вчитимуть любові до вишивання, до народних звичаїв. В нашій школі часто проходять виставки українського вишивання. Вчителі української мови присвячують вишиванню уроки, є кімната-музей рукоділля.

     Якій же матері не хочеться, щоб її донька навчилась вишивати? Дівчина, чекаючи сватів, висловлювала подяку матері обрядовою піснею:

     Дівчина: 

    Та спасибі, моя ненька, що будила мене раненько.
     А я слухала, вставала та рушнички напряла.
     По тихому Дунаю білила, на сухому бережку сушила.

     Господиня:

Вважалось за велику образу, якщо дівчина, пов’язавши рушниками сватів, опісля відмовлялася від шлюбу. Чи навпаки, взявши рушники, хлопець відмовлявся від шлюбу, чим пускав негарну славу про дівчину. Дати рушники, значить готуватися до весілля.

     Дожинай, доню, та йди додому,
     Бо є в тебе аж троє гостей,
     Та всі три-старости.
     Ой одні стали аж за садами,
     Другі стали аж під ворітьми,
     А треті стали під сіньми кіньми.
     Що за садом, тім відказали,
     Що за ворітьми - тім слово дали.
     Під сіньми кіньми - рушники дали...
     Під час весілля обдаровували рушниками родину молодого, перев’язували бояр. „А в коморі сволок, а на ньому рушників сорок. Біжіте, внесіте та боярів прикрасіте”, - говорила мати нареченої дружкам.

     Кульмінацією весілля було ставання на рушник -
     „Та ми з тобою на білому рушничку стояли,
     Золотії перстенечки міняли”, - співається у пісні.
     (Звучать весільні пісні у виконанні фольклорного ансамблі}.

     Дівчина:

 Жоден обрядовий елемент не відігравав такої символічної ролі, як рушник. Він утверджував не тільки працьовитість матері та дочки, а й чистоту почуттів між. подружжям. 3’єднував сім’ї молодого й молодої, стелився життєвою стежкою, котру мали пройти вони.

     Є в селі гарна молодиця, мати двох синів, дружина найкращого комбайнера - це Антоніна Лаврененко. Опівнічне вставання, бо працює пекарем в колгоспній пекарні, не заважає їй бути прекрасною господинею. Має добротний будинок, а біля - чудовий квітник. А ще Антоніма - вишивальниця і вибивальниця килимів. Хай завжди буде радість у Вашому домі, пані Антоніно, квітів Вам на полотні і в квітнику.

     /Звучить пісня для майстрині/.

     Юнак:

Згадаймо і рекрутські рушники... Проводжала мати сина в солдати. Як в ті давні часи, так і тепер, мати рідна та хрещена, близькі родичі обвішують майбутнього солдата рушниками. Молоді дівчата - стрічками та хусточками, вишитими своїми руками. Серед рушників, які ми бачимо, є й рекрутський, правда, ще не зовсім закінчений, але ж і майбутньому солдату ще тільки тринадцять років. Цей рушник для Олександра Мороза. Його мама - Валентина Миколаївна - чудова рукодільниця, вишивки якої прикрашають її дім. Гадаю, що любов до вишивання передасть вона і своїй доньці. А сину, на його солдатську дорогу, подарує ось цей рушник. І збереже він на все своє життя материнський рушник.

     Даруємо всім вишивальницям пісню "Два кольори* О.Білаша.

     Господиня:

Хоч в цілому для українських вишиваних рушників характерні спільні ознаки, проте кожний регіон мав свої відмінності, свій колір і форму, свої орнаменти, вишиті гладдю або хрестиком. На Київщині, Полтавщині, Чернігівщині і Житомирщині переважали рослинні візерунки у формі вазонів, котрі символізували так зване дерево життя. На Поділлі вишивають жіночі фігурки, пташок та тварин.

     Кожен район має свої кольорові гамми. Галичина, Буковина та Закарпаття - це яскраві барвисті відтінки, Київщина, Полтавщина, Чернігівщина - переважають червоний, чорний та синій кольори. Для Полісся характерні червоний та чорний кольори.

     Мистецтво виготовлення рушників досить давне. Воно було відома за часів Київської Русі. Нині у наукових термінах побутують самостійні назви рушників за місцевістю: київські, подільські, чернігівські, гуцульські, галицькі й полтавські. Саме на Полтавщині цей вид рукоділля набув найзавершеніших форм. Наприкінці минулого століття за кількістю ремісників Полтавщина посідала перше місце. В 1900 році в навколишніх селах налічувалось 100 кустарів. Чотири рази на рік запрошувались на ярмарки знамениті решетилівські та сорочинські вмільці. І нині  Полтавський рушник є гордістю українського мистецтва.

     Заслуженою повагою користуються вироби майстрів інших регіонів. Зокрема, Кролевецькі, Бугуславські, Іванківські, Косівські. Вишивки їхніх майстринь експонуються не лише в нашій країні, а й за кордоном.

     Популярність рукоділля засвідчує той факт, що двом найвизначнішім нашим українським майстриням рушникових виробів - Ганні Васильщук та Ганні Верест - присуджена державна премія України їм.Т.Г.Шевченка.

     Юнак і дівчина:

Наша Херсонщина населена вихідцями з різних областей України. Тому і зустрічаються тут різні стилі вишивання. Для нашого села найбільш характерний стиль центральних областей України.
     Завершуючи наше свято, згадаємо славних вишивальниць нашої України ... (називають).

     Господиня:

Рушник... Він пройшов крізь віки і нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не черствіє душею, він щедро простелений близьким і друзям, гостям.

     Хай символ цей назавжди збережеться у нашій добрій хаті, як ознака великої любові й незрадливості.

     (Звучить "Пісня про рушник").

Вислови видатних людей

Вислови видатних людей про навчання

“Треба самому багато знати, щоб навчати інших”.
В.Короленко

“Навчання без міркування – даремне, міркування без навчання – небезпечне”.
Конфуцій

“Учень – це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який треба запалити”
К.Ушинський

“Мистецтво навчання є мистецтво пробуджувати в юних душах допитливість і потім задовольняти її”.
А.Франс

“Мислить той, кому ставлять розумні запитання.”
Народна творчість

“Майбутнє наших дітей, майбутнє народу – в руках учителя. В його золотому серці”.
О.Фадєєв

Якщо вчитель поєднує в собі любов до справи і до учня, він - досконалий учитель.
Л. Толстой

Учень ніколи не перевершить учителя, якщо бачить у ньому зразок, а не суперника.
В. Бєлінський

Ніколи не соромся запитувати про те, чого не знаєш.
Арабське прислів’я

Я знаю, що нічого не знаю.
Сократ

Учітеся, брати мої, думайте, читайте.
Т. Шевченко

Освіта - скарб; праця - ключ до нього.
П. Буаст

Крапля довбає камінь не силою, а частим падінням, так людина стає вченою не силою, а частим читанням.
Овідій

Із найбільш диких лошат виходять найкращі коні, аби тільки їх як слід виховати й виїздити.
Плутарх

Виховання - велика справа: воно вирішує долю людини.
В. Бєлінський

Я зробив усе, що міг; хай хто може, зробить краще.
Овідій

Уранці, коли пробуджуєшся, спитай себе: «Що я маю зробити?» Увечері, перше ніж заснути: «Що я зробив?»
Піфагор

Праця пом’якшує горе.
Цицерон

Лиш праця світ таким, як є, створила. Лиш в праці варто і для праці жить.
І. Франко

І я бачив - нема чоловікові кращого, як ділам своїм радіти, бо це доля його!
Старий Завіт (Екл. 3. 22)

І труд, і піт благословен.
М. Рильський

Тоді людина стає кращою, коли ви покажете їй, яка вона є.
А. Чехов

Дитина, яка терпить менше образ, виростає людиною, яка більше усвідомлює свою гідність.
М. Чернишевський


Люди, розбещені в дитинстві, зберігають особливий відбиток до кінця життя.
І. Тургенев

Дітей не відлякаєш суворістю, вони не переносять тільки брехні.
О. Толстой

Усяка школа славна не числом, а славою своїх учнів.
М. Пирогов

Немає настільки поганої людини, яку б добре виховання не зробило кращою.
В. Бєлінський

Школа - це майстерня, де формується думка підростаючого покоління, треба міцно тримати її в руках, якщо не хочеш випустити з рук майбутнє.
А. Барбюс

Ліниві завжди бувають людьми посередніми.
Вольтер

Жити - значить працювати. Праця є життя людини.
Вольтер

Мудра людина не робитиме іншим того, чого вона не бажає, щоб зробили їй.
Конфуцій

Відкриття народжуються там, де закінчуються знання вчителя й починається нове знання учня.
К.Федін

Вчаться у тих, кого люблять.

Ти можеш!» - повинен нагадувати вчитель учневі.
«Він може!» - повинен нагадувати колектив.
«Я можу!» - повинен повірити в себе учень.
В.Шаталов

Учитель - бджілка, знання учнів - мед.

Скільки б ти не жив, усе життя слід навчатися.
Сенека

Хто навчається без книги, той черпає воду решетом.

Пам'ятай: усі ми разом розумніші, ніж кожен із нас.
Гордон Драйден

Якщо ти віднайдеш у своєму серці турботу про когось іншого, ти досягнеш успіху.
Мая Ангелоу


Учитель - це людина, котра вирощує дві думки там, де раніше зростала одна.
Е.Хоббард

Завдання школи - навчити жити. Ми повинні ви ховати Людину, здатну створити своє особисте життя.
П.Блонський

Будь найкращим, набувай багатства, але залишайся скромним.
Гордон Драйден

Творчості, як і будь-якої діяльності, можна навчитися.
Г.Апьтшуллер

Багато чого я навчився у своїх наставників, ще більше у своїх товаришів, та найбільше у своїх учнів з Талмуду

Одноманітність у роботі стомлює не лише учня, але й учителя

Дитина - це явище в нашому житті, а не випадковість.
Ш.Амонашвілі

Успіх приходить до того, хто робить те, що найбільше любить.
М.Форбс

Найголовніша формула успіху - знання «як поводитися з людьми».
Т.Рузвельт

Авторитет приходить від розуму, а не розум від авторитету.

Вчення моє полягає лише в тому, щоб мати чисте серце і любити свого ближнього як самого себе.
Конфуцій


Розум не має ціни, а виховання кордонів

Всередині нас криються потенційні творчі можливості, й ми повинні працювати щосили, щоб розкрити цей потенціал
Мартін Лютер Кінг

Кожна людина має відчути, що вона мусить знайти свою життєву місію
Мартін Лютер Кінг

Даруй себе дітям! Будь терплячим і будь готовим до зустрічі з ними в дитинстві.
Ш.Амонашвілі

Розум являє собою суму найкращих наших почуттів.
П. Шеллі