Характеристика героя

«МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ» ХАРАКТЕРИСТИКА ЖУРДЕНА 

Я, пан Журден – головний герой твору «Міщанин-шляхтич», намагаюся наслідувати дворян одягом, звичками, манерами. 

Мені притаманні такі риси характеру : марнославство (пихатість, гонористість) кмітливість. Якось я помітив, що кравець украв у мене тканину, хотів його вигнати, але самоприниження — по-рабськи. Тому зробив вигляд, що нічого не побачив. Трохи  простодушний — постійно позичаю гроші графу Доранту; довірливий — вірю всім похвалам Доранта. Для мене бажання стати дворянином – прекрасна мрія. Пристрасно бажаючи здійснити цю мрію,  ні про що не можу міркувати розсудливо, тому й дурять усі, хто мене оточує, в тому числі вчителі лінгвістики, філософії, танців, фехтування. Ще хочу засвоїти манери дворян, щоб зовні бути схожим на них. Ви скажете, що я посміховисько. Комічне полягає в зіставленні невиправної грубості не вченої людини, її наївного невігластва, вульгарності мови та манер – з претензіями на дворянську витонченість. Така ситуація викликає у глядачів сміх, але не презирство. Однак при всій пристрасті «одворянитися».Але я зберігаю свою живу натуру і залишаюся самим собою: даючи гроші в борг, бо завжди знаю їм рахунок; якщо мене розсердити, можу лаєтися і побити, забуваючи все великосвітські правила; вивчаючи науки,  вибираю саму практичну; веселу народну пісеньку; прославляю науку за те, що існують голосні й приголосні,  у захваті від того, що говорити вмію  прозою. Вірю, що гроші всесильні. Нещодавно кравець пошив мені одяг, це був шедевр (Ось що значить одягтися по-панському! »). Марнославство штовхає мене іноді на зайві витрати: почувши звернення «ваша милість», збільшую чайові помічникам кравця; ті, бачачи цю  слабкість, у міру зростання чайових зводять в «сіятельство» і навіть «світлість». Через те ж марнославство  відмовляю Клеонта, закоханому в мою дочку Люсіль. «… Дочка моя буде маркізою, а розлютили мене ще пущі, так я її герцогинею зроблю!»  Але дружина мене провчила, добре,що вона така кмітлива... Зрештою допомагала слузі Ковьелю влаштувати шлюб Люсіль і Клеонта, дотепно розігравши мене .